Відсьогодні переходжу на написання постів українською мовою. Наприкінці кожного запису, звісно, буде переклад російською.
Просто мені вся ця робота з українською мовою КОНЧЕ необхідна для перекладів і для здійснення однієї моєї мрії. Дуже хочется написати оповідання для Коронації Слова та й взагалі книжки українською писати, бо дуже вона смачна)
А ще почалися переклади — з української на російську (це ще нічого страшного), а от з російської на українську чи з англійської на українську... от це вже піздєц. Виявилось, що я, як те цуценя, розуміти розумію, а от сказати, перекласти, написати вже нє. Можу тільки зворушливо дивитись. Але ж за це грошей не заплатять... Хоча... якщо написати об’яву професійно дихаю. дорого "зворушливо дивлюся на співрозмовника. дорого. можна за їжу" чи може проканає))

Поза темою. В мене є одна падлюка, яка за якимось непорозумінням вважається котом. Цей собака — як серцем, так і розумом — прямо таки ненавидить зачинені двері, тому з самісінького ранку починає гидко вити під дверима і так цілий день. Бо жадібна падлюка дуже турбується, чи не їдять там, за зачиненими дверима без нього, чи не граються у м’ячика, який він необачно залишив у зачиненій кімнаті, чи не забули про кошеня, яке вкрай треба помацати за товсту сраку... Вибачте, зірвалася, просто ця падлюка знову почала гнусавити)

перевод